Портрети поетів КЛУБУ ПОЕЗІЇ-1
«Короткометражка з доволі пересічним сюжетом» від Ксенії Ен
Оригінал:
Короткометражка з доволі пересічним сюжетом action!
одне жовте око
ще дивиться на сонце,
не кліпаючи.
бджоли гудуть, а не сідають.
не виймають із ока пилу сонячного,
не струшують ген довкола.
вітер минає, мов не помітив.
«хто тут, хто тут?» – глухомовить, без шелесту.
крапають роси, мов сльози, із самого серця
додолу,
на відірвані пелюстки ромашки.
cut!
Прочитавши цей твір одразу викинувся коротким коментарем:
чутливому читачеві є над чим кмітувати. Адже багатьох (я це помітив за відсутністю оцінки) звичка читати усе на сайті без розбору, змушує не бачити того, до чого слід долучити розум й увесь потенціал серця... Я Вас вітаю із поетичною вдачею! Це - щиро. Додав смайлика.
Втім... Найсолодше – це мої роздуми про твір - утаємничив. Для самого себе. Адже я маю на кожного вірша, що мене зачипив, окремий нарис.
Поглянув на фото аторки. Простецьке. Неквапне. Непривабливе для «Натали», «Каравану» та «Bazaar».
Красуня схилила голову. Схилила на правий бік. Фотографія (Світлина -це для ревнителів ннової мови, узятої із Польши) переінакшила його – на лівий. Такий «брехливий» закон дзеркала. У пані Ен відкриті очі. Щирий погляд. У невідоме. Хто його сприйматиме? Той погляд. І як? Дизайн – головна рушійна сила.
Коли видатний компоніст Ханс Вернер Хенце завершив свою Десяту симфонію, я дивувався. Адже, ще відоміший композитор Малер вмер, працюючи над своєю десятою…
– До чого це порівняння? – спитає пересічний читач.
– Для щастя, – відповім я. А для чого ще?
Вочевидь (хай це буде для мене) вірш пані Ен має високе право зватися ВІРШЕМ.
Фантазіі поетки легко починаються ни стику (іншого слова не підібрав) відчаю і віри. Аура традиції поетичних чеснот вже тут. А вгледіти її, відчути – то справа смаку й вихованяя його. Коли я знімав кіно - ніц не бачив, коли писав про поезію Ен -нічого не чув, іншого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684774
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2016
автор: Сумирний