Бабуню... ти мені снилась:
Усміхнена, сива, жива.
Вже хата твоя покосилась,
Вже скоро почнуться жнива.
Без тебе так тоскно, так тихо,
Нема з ким про все гомоніть.
Он журяться пташки на стріхах,
І в небо кричать: "оживіть".
Бабуню, тут темно і страшно.
Тут ходить містами війна,
Мордує героїв відважних:
Іде за труною труна.
Без тебе ніхто не питає,
Чи я вже щасливий, чи ще.
Ніхто так з Різдвом не вітає.
Розмилось життя під дощем.
Бабуню, я пам'ятаю
Рожеве дитинство своє:
Без суму, без болю, без краю.
І ти НЕ БУЛА, ти ЩЕ Є.
Хай осінь приносить розлуку,
Хай не підібрати слова.
Ти глянеш і візьмеш за руку:
Усміхнена, вічно жива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684673
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2016
автор: Віталій Орловський