Голодомором знищили мільйони,
Дніпровська ГЕС забрала тисячі,
Чернобилем звучать смертельні дзвони,
Знов тисячі відходять на війні.
А що в нас дальше, що нове чекати?
Чим ще не трули, душу не тягли?
Нам обіцяють, лиш би набрихати:
А ви працюйте, гніться, мов воли.
Невже такої долі заслужили,
Щоб у своїй землі, мов кріпаки?
Життя даєм своє, щоб вільно жили
І підло продаємсь за мідяки.
Прозрій народе та розправ всі крила,
Згадай Майдан і тисячі смертей,
Земля твоя щоб вже не голосила,
Життя дай вільне для своїх дітей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684624
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2016
автор: Леся Утриско