Не треба прощатися
Настане цей день
і ти мене відчуєш знов,
розтане вся тінь,
в якій життям я довго йшов.
Засяють щасливо очі
милістю твої,
чекаючи світлі ночі
від очей моїх.
Прокинуться мрії,
які ми ніжили разом,
живі ще надії
навіють усмішку теплом.
Всміхаючись у мовчанні,
радієш квіткою
мов з`єднані у коханні
ми досі ниткою.
Не треба нам прощатися так швидко,
коли ще є гарячими серця,
зірками почуття між нами видко,
яким немає іншого творця.
Бо не змінити цю любов на іншу,
вона іще надіями жива,
серця її плекають ніби ліпшу,
тому вона щоразу ожива.
Віктор Цвіт 16.08.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684359
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2016
автор: Віктор Цвіт