[u]Часто закидають людям, що залишили Україну, неоднозначні звинувачення в тім, що вони не патріоти своєї землі. Багато з наших колег теж змушені покищо жити поза межами нашої держави. У мене на це свій погляд.
[/u]
Давно життя їм виткало умови:
Землі чужої долю вибирать,
Забути про свою співучу мову,
А прийде мить – у чужині вмирать.
Та долю нашу ділять вони з нами
І в радісний, і в чорний день біди,
Смак чужини й розлук також пізнали,
Та українцями були і є завжди.
Коли ж весна розбудить водограї
І сонце срібло стане пить з води,
Серця щоразу кличуть їх до краю,
Котрий колись в любові народив.
І в сни приходять гори й полонини,
Такі далекі й серцю дорогі,
На крилах спогадів тоді додому линуть,
Адже земля в облозі ворогів.
14.07.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684253
Рубрика: Присвячення
дата надходження 17.08.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)