А знаєш, осінь починається у липні,
Коли на землю перший лист пожовклий ляже.
Вона малює натюрморти дивні,
Ворожкою на вухо правду скаже.
Прошепотить про вірність і тривогу,
Щось про любов до скону пробурмоче,
Та перед тим, як вирушить в дорогу
Крилом обійме, вітром залоскоче.
Ще трохи і діждемось листопаду,
Та час настане знову розлучатись.
Напевно, старша стала я, бо знаю,
Як вірити, кохать, прощати та прощатись...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684013
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2016
автор: Олена Бокійчук