Якби за життя не знав я людей,
Якби я не знав ні душі одної,
Не знав почуттів, їхню сутність ролей,
І дуже чутливої долі людської,
Напевне я був би ніким і нічим,
Нічого би в світі не був би я вартий,
Зостатись людиною є багато причин,
І кожну із них переглянети варто,
Так, часом буває в житті щось не так,
І ми через це просто можем зламатись,
Не варто розводити в собі бардак,
Тож треба зібратись і не оглядатись
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684011
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.08.2016
автор: Давид Мрійник