Хоч би світло не вимкнули

Хоч  би  світло  не  вимкнули,  
Хоч  би  фарби  розбавили.  
Кому  б  хотілось,    щоб  його  викинули,
Мов  непотрібну  лампу?  

Мені  б  сонця  вистачило,  
Вночі  би  свічка  засяяла,  
І  кольорові  барви  висвітила  б,  
Старі,    розбавлені  фарби.  

Мені  б  сонцем  сяяти
І  тепло  дарувати  би.  
Своїм  світлом  хмари  обпалювати,  
Днем  для  кожного  стати.  

Мені  б  небо  освітлювати
І  зігрівати  кожну  хату.  
Та  замість  того  бажаю  залишитись
Лампою  в  твоїй  кімнаті.  

Нам  без  бою  не  здатися  -
-  нам  без  чвар  не  залишитись.  
Нам  би  в  люди,    в  люди  податись,  
А  не  просто  на  них  дивитись.  

За  містами  холодними,  
За  ночами  забутими
Ми  йдемо,    мов  за  сонцем  видуманим,    
Як  комахи  на  світло,    звідусюди.  

Заховаємось  в  холоді,  
де  ніхто  не  шукатиме.  
Побачим  світло  на  горизонті,    
Якщо  знайдем  його  за  містами.  

Мені  б  сонцем  сяяти,  
Над  сотнями  височіти.  
Та  замість  того  я  буду  лампою
В  твоїй  кімнаті  горіти.  

І  твоїм  голосом  тремтіти,  
Хоч  би  світло  не  вимкнув  ти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683969
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 16.08.2016
автор: m613