Любов СЕРДУНИЧ, \"Дичáвіємо в капкані асфальтів...\"
* * *
Дичáвіємо в капканí асфальтів
І глухнемо у шумі стоголосся.
А нам читати б не газетні шпальти,
А книгу праджерел весною й в осінь.
Під осінь, календарну й особисту,
Коли років і мудрости є сила,
Коли й навзаєм можемо – аби ж то!.. –
Додати сили хвощам, дев’ясилам.
Достатньо просто йти до них частіше.
Бо є в Природи незрадливе віно.
Помилуватись барв вінком – барвінком –
Чи споришем... Що серцю є милішим?!
Чи бедрин бедринець ще ломить камінь?
Чи на кону конвалієві краплі?
Чи дивина дивує ще квітками,
Спіши дізнатись неодмінно вранці!
Які ще букви буквиця напише?
Аби лишень було кому читати!
І хай кривавник в синь-небесній тиші
Із будяком будуть завжди на чатах.
Аби несла привілля вільна вільха
Й нетреба лихо одвела: «Не треба!».
А на вітрах – черемхи цвітовіхоли
Задухмяніло застилали небо.
Щоб кості заживляв сік живокосту
І щоб горіли цвітом горицвіти.
Аби вони – найрідкісніші гості
У нас. А ми в них – найчастіші діти.
Аби в нагоді – жовтоквіт нагідки.
Й оман в оману вводив тільки злого.
І не гірчив гірчак, коли нам гірко.
З них кожен – Бог, бо ж був колись вже Богом.
Нехай остудить голову остудник,
Очам очанка помічна й чорниця,
Парило пару напророчить-збудить,
Переступня хай переступить ниций.
Щоб нас не м’яли, як нам жити, м’ято?
А ти, лопуше, звешся випадково?
...Собою бути вчи, Природо-мати,
Пред зайдами не гнутися вербово.
(© Любов Сердунич, 2010)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683899
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.08.2016
автор: Lubavka