Васыль Симоненко «Моралисты нас долго учили»
(перевод Владимира Туленко)
Моралисты нас долго учили,
Выбивались из сил, друзья –
Мол, нужны человеку крылья,
Человеку без них – нельзя!
Я плюю на слова стократно,
И отметить я вновь не могу,
Что и куры и гуси – крылаты,
Воробьи и синицы – в пуху!
Я готов прокричать стосильно,
Надрывая свой голос опять:
Человеку нужны не крылья,
Ум и сердце нужны, чтоб летать!
*****
Василь Симоненко «Моралісти нас довго вчили»
Моралісти нас довго вчили,
Вибивалися з кволих сил —
Мов, людині потрібні крила,
їй ніяк не можна без крил.+
Я плюю на слова ці завзято,
Я обурений ними без меж —
Кури й гуси завжди крилаті,
Горобці і синиці — теж!
Я готовий кричати щосили,
Надриваючи голос свій:
Не потрібні людині крила,
Серце й розум потрібні їй!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683893
Рубрика: Поэтические переводы
дата надходження 15.08.2016
автор: Володимир Туленко