Пробач мені матусю,
що так сталось...
Прости рідненька!..
Й гірко так не плач...
Не сам загинув,
а убив чужинець...
Чужинцем став,
а був неначе брат...
Ти сльози витри,
мамочко рідненька,
я не один тут,
нас ціла сім'я...
Ми захищали сміло
Україну - неньку,
віддавши в жертву
молоді життя.
Ти сльози витри,
хай не буде горя,
на лагідному
й ніжному лиці...
Твій син загинув -
отже став героєм...
В бою за правду
в вічності ми всі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683874
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 15.08.2016
автор: Наталя Боднарук