Синій, тихий, гожий Мене вели далі
вечір був, як день, у садки й гаї.
сповнений любов"ю Де пісні співали
й лагідних пісень. диво-солов"ї.
Пісні ті чарівні
і далі ясні.
Очі твої сині,
як і ті пісні.
Пісні пречудово Тоді у гайочку
соловей співав. я сплела вінок.
А ти мені ніжно А ти із кленочка
про любов шептав. наламав гілок.
Ще й нарвав травички,
м"яти й лопухів,
кульбабок й сокирок
і ще й чебреців.
Постелив постельку Я не пам"ятаю,
з трав тих і гілок, що далі було.
й мені на голівку У нас на весіллі
ти надів вінок. було все село.
Роки пролетіли,
вже тебе нема.
Та я ще ходила
у гайок одна.
Солов"ї затихли А якщо й співають,
уже в тім гаю. то вже не мені.
Десь я загубила А для тих, хто ходить
молодість свою. тепер у гаї.
Вже я постаріла,
сил уже нема.
У гайок стежина
терном поросла...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683858
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 15.08.2016
автор: геометрія