Збилися з дороги хмари мовчазні,
Сповнені тривоги, що зросла в війні,
Крапельками плачуть сірі небеса…
Личенько юначе оживля краса.
Осінь у порозі листя вишива,
А юнак в дорозі: їде воювать
За Донбас і землю, матір і Дніпро,
За свободи зерна ладен все збороть.
Все позолотила осінь навкруги,
Він і побратими б’ються до снаги,
Віддано боронять волю і дітей…
Тут не за корону бій іде щодень.
Листя опадає золотом до ніг…
Ранній укриває землю білий сніг,
«Градів» нескінченний по солдатах шквал...
Офіцерські зради… Танки шле Москва…
Збилися з дороги хмари мовчазні,
Сповнені тривоги, що зросла в війні.
Крапельками плачуть сині небеса
За життям юначим… Гине ж бо краса…
А як сніг розтане під крилом весни,
Мир у нас настане… Прийде день ясний…
22.03.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683820
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 15.08.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)