Моє серце тверде, мов камінь
Наче мармур у грудях моїх.
Мов вівтар в стародавньому храмі
Що стоїть серед давніх руїн.
Мов жертовник Всевишнього Бога
На котрому лежав Ісаак.
Моє серце - це довга дорога
По котрій шкутильгае батрак.
Моє серце, широке, мов поле
На котрім золотяться лани.
Воно взкопане, зоране з болем
Та щорічно приносить плоди.
Моє серце відкрите — то простір
Що немає початку, кінця.
Чи підступний, задимлений постріл
Його спинить, як інші серця?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683785
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.08.2016
автор: Олександр Крутій