Тендітна та безпомічна, здавалось...
Бурлило лиш кохання у душі –
Летіла птахом, кицькою лизалась,
Бриніла пісні струнами вночі.
Цілющим світлом лікувала рани,
Наповнювала соком до життя.
Ішла вперед без думки про обмани,
Не бачила згрубілого тертя.
Окрилена, позбавлена тяжіння,
Несла з собою в вись важке земне.
Горіло щастям виткане сумління
І те, що мить ніколи не мине.
Крилом зміцніло те кохання дивне,
Тендітне тіло, та без меж душа...
А що, коли назавтра стане зимно?
Вона ж роздягнена…Без кунтуша.
Душа...
14 серпня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683728
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2016
автор: палома