Я, мабуть, вже казав про це не раз,
Що ніч чудова в місячному сяйві.
Для неї зорі – краща із прикрас,
Всі інші атрибути просто зайві.
Я в цей період думаю, пишу,
Вірші складаю, а ще рідше – прозу.
Вона не ставить грані, чи межу,
І навіть ще яснішим робить розум.
Я думаю про все, або про всіх,
Про ту єдину, вірну і кохану.
Я думаю про сонце і про сніг,
Про добру справу. Рідше – про погану.
Вона людей не ділить на когорт,
Тому до неї в гості йдуть охоче.
Вона ж-бо зачарує будь-кого,
Хто залишиться під покровом ночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683606
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.08.2016
автор: Tommy