Навіщо співати про те и про се ,
Давай починати жити як всі
Хтось вийшов за рамки щось там знайшов,
По двійній непреривистій йшов собі, йшов
Колишні всі спогаді з давніх давен
Перетерти на пил, покривало для стін
Вже нема брудершафтів, и міцних мостів
И час течією кудись то поплив
Вмивши руки брудною водою фотографій
И випивши спогади викине на фіг
Льодяник за щічку ,і все так гаразд,
Як було все завжди, як останній той раз
Скільки б не вміли, не маємо впасти,
Залишимо до інших разів негаразди
Наш вітер розхитує день як дерева
Я буду Адам, ти природно, як Єва
Спивай, не співай, такі буде дитина,
Якій невідомо, про стелі та стіни
Яка вміє радіти ,не вмиє страждати,
Яка дерево буде у землю саджати
И буде життя, кольорами заграє
Тільки нас вже ніколи ніхто не впізнає
І не до допоможе ні брат, ні сусід,
Той хто вийшов за край, це його веселить
Але іграшка гарна –життя на долоні
Тай сміх був солодкий, а сльози солоні
11.04.2008
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=68355
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.04.2008
автор: ADISEY