Зіграла музика життя
Сумну мелодію тривожно.
Лиш лине час у небуття,
Світ поглина необережно.
Не ми створили це життя –
Не нам його і руйнувати.
Не ми володарі природи.
Ні, ми не вмієм зберігати.
Природа знає краще нас.
Ніщо не дасться задарма.
Ми знищуєм її надбання.
Лиш сподівання. Дій нема.
Усе пов’язано з усім.
Усе в житті має ціну.
Усе подінеться кудись
В скаженому прогресі плину.
Ми лиш частинка усього.
Я і ти – лише людина.
Ми не боги, щоб вбивати.
Я і ти – лише тварина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=68349
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.04.2008
автор: Si Jey