Брості долу схилились в уклоні
І торкаються листям води.
Ми неначе в якомусь полоні
Щастя плину і часу ходи.
Щем у серці мов птах білокрилий.
Відчуваю тих крилець биття.
Назавжди ми з тобою, мій милий.
І назавжди доль наших злиття.
13.08.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683467
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2016
автор: Надія Рубінська