[u]Тролю Марсіанину, Бешеному Їжаку, він же Маня Папироскина і він же Олександр Акентьєв.[/u]
В темний ліс темний Марс
скинув нам Їжака-бідолаху,
Той не бачив давно
українських багатих полів,
Коли виповз, тоді
з несподіванки голосно ахнув,
Україна ж не та,
Україна устала з колін.
Руськомовним зростав,
мову «укрів» для віршів засватав,
Та частенько не міг
розпізнати «політ» і «пілот»,
Таким місця нема
в українській білесенькій хаті:
Україна ж не та,
і не той, уже виріс народ.
Не терпітиме тих,
хто нам війни на землю приводить,
Сіє чорні думки
безнадій, гіркоту полину,
Ворогів вихваля. Мій народ –
трохи інша порода
Люди вже прокляли
цю російсько-фашистську війну.
Для таких, як Їжак, –
темний ліс, Марс далекий, Росія –
Карта вибору є
й для від’їзду відведений час.
І на сайті уже
лжеполітику нічого сіять,
Бо завжди був і є
українським і Крим, і Донбас.
І не Африка ми –
ми держава, соборна, велика,
Європейська, з минулим
і великим майбутнім своїм,
А на вас зачекавсь
суд людський і Гааги, і лихо,
Бо такою була
і є доля усіх холуїв.
Скоро кінчиться ніч,
тінь війни відповзе у минуле,
І не «русская» вже –
наша мирна настане весна,
І радітиме світ,
що Москва нас таки не нагнула,
Засміється і Збруч,
і могутній Дніпро, і Десна.
Відшумує весна,
в теплих променях виспиться літо,
У осінню печаль
приберуться і небо, й земля,
Й довгождана зима
прибере у сніги землю й віти,
І різдвяні пісні
в українськім краю зазвучать.
Вже нового життя
смак пізнає нова Україна,
Тільки пам’ять людська
не дозволить ніколи забуть
Тих, хто впав у борні,
хто країну підняв із руїни,
І у інше життя
освятив нам омріяну путь.
Прийде зоряний час.
Зцілить рани свої Україна,
У сім’ї у одній
заживуть і Карпати, й Донбас,
На землі і в собі
відбудує народ наш руїни,
Та потрібен ще час,
тільки час,
тільки час…
19.07.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683400
Рубрика: Присвячення
дата надходження 13.08.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)