Шалено серце билося у грудях,
Здавалося, ось вистрибне в обійми твого,
Та вже шляху назад не буде –
Веде у даль моя дорога……
Здавалося, огорнена я щастям…
Здавалось, мрії всі збулися…
Та тільки сльози навертались часто,
Коли просив ти «Залишися…»
Змінила вечір ніч холодна,
Розклавши зорі у сузір'я…
От тільки козачки ці благородні
Не скажуть, чи вчинила вірно……
А швидкість потяга усе зростала,
Лиш непорушними лишались зорі...
Чому ж часу́ завжди так мало??…
Ми ж, наче, стрілись тільки вчора…
[i]…Рука в руці. Я прошу «Відпусти…»
Ти ж впився в губи, мов востаннє…[/i]
І ось вокзал… Без тебе до мети…
Та обіцяю зберегти наше кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683337
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2016
автор: *Кассіопея*