Чи ж винні двоє, що так сильно покохали,
Віддавшись повністю цим ніжним почуттям?
Так довго в долі вони зустрічі прохали –
Вона почула і повірила словам.
Вона відкрила перед ними двері
В казковий світ, де є лише вони.
Літа зміняють прохолодні зими,
Живе кохання в розпалі весни.
Ви не судіть, що юні ще зовсІм,
Хіба ж підвладні часу почуття?
Чи є вина, чи, може, гріх є в тім –
Любити так, хоч раз за все життя?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682901
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2016
автор: Ирина Лысюченко