Думки снують - навколо ні душі.
У тиші загадковій, в самоті
Плету, мов той павук, я павутиння.
Чи до снаги? Чи вистачить терпіння?
Сама-одна я, мов вовчиця, що без зграї
Біжу, лякаю все, що зустрічаю.
Лечу,як яструб в небі синім, і шукаю
Я здобич ту, що плоттю відчуваю.
Я міць. І я вогонь. Ще й крихта раю.
Лиш крок один зроблю - себе здолаю.
Як зупинюсь, то упаду в оману -
Спіраль від Данте - фінішу не знаю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682760
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.08.2016
автор: Онучка