Далеко десь шуміло море
і вітер на його просторах,
а ще самотності є благодать
і тільки вітру море хвилювать.
Хвилює вітер лазурове море,
вітрильник видно вдалині,
з піною хвиля котиться на берег,
біля каміння крутить бурунці.
Сонце ближчає до горизонту
і залишає небо без себе,
для степу вітер творить хвилі
і травам прохолоду принесе.
У тій морській затоці
не вистачає тільки нас,
але знаходиться там мрія,
яку здійснити прийде час.
8.08.2016.
Анімація із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682752
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.08.2016
автор: Светлана Борщ