Мій пульс сказився!
Б'є мені у скроні.
Збиває серця рівний чіткий ритм.
Стискає тіло в болю у полоні.
На стогін зводить войовничий крик.
До крові б кулаки об ворога обдерти,щоб заспокоїти шалений рок- н - ролл.
Та стерпіти велить мій розум серцю. Й готовим бути до атаки знов.
Іду вперед.
Кричить моє мовчання.
Зоря ранкова,
Ночі пелена
по колу водять у диму й тумані,
де обіцянок слову гріш ціна.
Шипить метал, розпечений сердито. Та він не вжалить в зваженім стрибку.
Смертельно ранять жала ядовиті зубатих гадів, зріднених в клубку.
Точки опори: Віра і Надія!
Мірила намірів - завершені діла.
Попутній вітер сповнює вітрила самотнього й міцного корабля.
Сам капітан, і сам ціла команда.
Один за всіх у штилі і в шторма.
Живий!
Я не Летючий нідерландець. І не скорюсь стихіям задарма.
Хай кров пульсує! Життєдайна сила.
Хай серце подарує Рух життя!
Під кіль-сім футів й лагідної хвилі.
Щасливо досягти до берега!.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682584
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.08.2016
автор: ABIV