Я весною прихрдитиму в твій сон,
І коли ти відчуєш - морози вже відійшли;
І коли ти забудеш про ту порожнечу зими
І привикнеш до моїх скронь,
Я загублюсь в твоїх сподіваннях і снах.
Ти прокинешся рано. Кімнату наповнить теплом
Моє сонце, що гріло, а не пекло.
І зрадієш, що вже почалась весна.
*
Дні минають і ти забуваєш їх.
Озираєшся - наче пройшла лиш мить.
І вже серце чекає літа. Мовчить
Твоя думка про моє світло.
Я загублюсь у твоїх думках, коли
Ти забудеш мене, поринувши в сон
І підпустиш до своїх прозорих вікон
Літа спеку, мов відьом на мітлах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682382
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 07.08.2016
автор: m613