Не так як хотів жив…

Не  так  як  хотів  жив
Не  так  як  вбачав  та  знав
Не  втекти  від  тортур  
Душі  шалених  конюнктур
Не  став  тим  ким  дійсно  праг
Слів  що  хотів  не  сказав
І  згас  тоді  коли  був  лиш  час
Горіти  і  сяяти  не  напоказ  
Боліти  у  грудях  стало  давно  
Від  поглядів  млосно  і  терпко  
Напевно  хтось  протягнув  стремено
Життям  у  якім  нічого  не  ясно
Й  яке  мов  шалений  експрес
Відносить  у  далі  ілюзій  
Чому  ж  в  душі  не  Воскрес  інтерес
До  поглядів  і  до  прелюдій  
Безмежний  в  очах  лише  зболений  страх
І  тремор  в  руках  не  дозволить  палити
Ти  ницо  тікаєш  без  правди  в  очах
Й  не  зміг  думок  відбілити  
Жити  як  є  і  чим  далі  дійти
Не  впасти  хоч  й  збиті  коліна
Хоч  жив  не  так  як  хотів  ти
Спробуй  в  собі  розбудити  людину

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682371
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2016
автор: Андрій Толіч