Не йди. Давай залишимось у місті,
Яке з’єднало нас тої зими.
На це є сто причин. А може й двісті.
Ти – сьоме чудо світу із семи.
Не йди. Навіщо сльози і розлука?
Ось наші руки, зімкнені в замок.
Давай тонути в романтичних звуках,
Допоки соловейко не замовк.
Не йди. Реальність краща за всі чати,
Ми ними вже наситились сповна.
Давай як в пісні, будемо мовчати,
Вона така чарівна – тишина.
У нас є все. Не треба нам чужого.
Ми прямо тут розіб’ємо намет.
Без тебе я не здатен ні до чого,
З тобою ж я хоч трошечки поет.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682268
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2016
автор: Tommy