Старі роки, немов віки,
Накинулись на плечі.
О! Де ж ви ділися роки,
Юнацтва і малечі?..
Малим я цицьочку смоктав,
Ганяв котів босоніж,
Я часто землю цілував,
Як пташка на осонні…
І хоч тепер роки не ті,
Цілую руки долі.
Бо ті роки були святі,
Як вітер в чистім полі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682258
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.08.2016
автор: Віталій Назарук