На морі тихо, човен пливе легенько,
Апостоли Христа сидять у човні тім.
Господь заснув, спить на кормі тихенько
І вся природа також тихо спить.
Та ось і буря наступає миттю,
Апостоли налякані стоять.
Господь Ісус і далі спить тихенько,
Вода вже човен стала заливать.
Тут учні всі гукнули до Ісуса:
"Наставнику, вставай, бо гинем ми!
Підвівсь Господь і наказав тій бурі,
Затихло все, і вітер теж затих.
І здивувалися апостоли: "Що сталось?"
Збагнути не могли вони цих див:
Ось вся природа слухає Ісуса.
Так Бог в час бурі силу об'явив
Так само ми пливем життя рікою
І часто буря топить наш човен,
То ж ми скажім: "Наставнику, ми гинем!"-
Затихне буря і настане мир.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682113
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.08.2016
автор: Любов Соломчак