Вітер гойдає тополю,
Сойка кричить з чагарів.
Ми не зустрілись з тобою,
Ти мене знову підвів!
Згадки мої від учора,
В новій постійності змін,
Не залишили надії...
Може прийти не схотів?..
Клекіт незвичний у небі,-
Рветься з потоку надій.
Може вже нам і не треба,-
Зустрічей наших і мрій.
Ні! Не держу я образи,
Ти не прийшов...Не зумів...
Зірка моя не погасне,..
Сойка кричить з чагарів.
Я вже не жду...Відпускаю
Пориви спільних надій.
Бути...Не бути... Не знаю,..
Вітер і рвав, і гудів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682101
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 06.08.2016
автор: геометрія