Одягаємо з ранку, все нові і нові обличчя
Стаємо зовсім інші не такі як учора
Щось штовхає на поступки, й ставити підпис
Але не свій, якийсь інший він – чийсь псевдонім
Нам не дають просто жити розкривши крила
А обрізаймо ми й самі їх собі
Просто хочу сказати: "Дякую! "
Всім своїм друзям, знайомим, товаришам
Тільки через вас, я вдягаю що ранку маску
І йду у світ широкий, не як сам я є
А таким як ви хочете бачити всі
Й під тим обличчям не бачите мене справжнього
Щоб не робив, щоб здаватися кращим
Або щоб не робив, що вважаю за правильно
Є ті, які обрізають крила та душать свідомість
Так, це я про вас НВБ
Ви познущались з моєї особистості
І за це, знову говорю я всім дякую
Бо ви плюнули мені в обличчя
А я не боюсь і йду щоразу все вище
Так я знаю, ви хотіли мене розтоптати
Але, я не здамся без бою,
І це лише початок, великого бою
Бо закликаю всіх, зняти із себе маску
Й піти у світ до друзів справжнім!
© 22 березня 2016
© Попов Євгеній
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682062
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 06.08.2016
автор: Попов Євгеній