7. Одна бідна удовиця
Стала хникать і молиться:
Он калина чарівна,
Кожен все про неї зна.
А про мене всі забули, а можливо і не чули.
8. Тихо-тихо цокотуха,
Обізвалася подруга,
Подивися навкруги,
Окрім тебе тут є ми:
Липа, дуб, сосна, верба,
Явір, клен, ти не одна.
9,10. Глянула навколо і причепурилась,
Рано до схід сонечка росою умилась:
Ех і гарні в мене квіти,
Чом же діткам не радіти,
Кращої за мене тут немає,
А зимою кашу з мене кожен має...
Із чистої сипанки страва смачна буде,
Підливку і маслечко додадуть їм люди,
Рідні ж вони сестроньки,схожі у них долі,
Обвівав їх вітер, дощик умивав,
Сонечко їх гріло, тепло посилало,
Отакі хороші будуть із них страви.
11. Мати доні молодій
Огородик наділила.
Розрослася доня мила,
Кожен знає-тісно їй,-
В земляній сидіть коморі,
А косу держать надворі.
12. Був собі один дивак,
У землі він мав свій знак.
Ріс веселий і пригожий,
Як на сонечко похожий.
Кожен знає він мастак, не буває просто так...
13. Диваки ці кавуни,
Ич, як виставили боки,
Ніби й вистачає сміху,..
Я для діточок утіха!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682011
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 05.08.2016
автор: геометрія