*****

Чому  сильно  так  пахне
і  дивно  приємно
пожовкла,  безжально  випита  сонцем
трава,
немов  перед  смертю
прославляє  життя,
немов  пісню  найкращу  свою  сокровенну
співає
крізь  смуток  прощальний
і  біль?
Так  само  і  листя  осіннє  
опале,
приречене  холодом  на  небуття,
на  волосині  від  смерті,
але  ще  живе
має  такий  аромат  неповторний,
якого  не  мало  ніколи,  -
сумний  і  болючий,такий,
як  прощання  назавжди  -
смертельно  поранене  болем,
без  дихання  майже,
та  з  посмішкою  
із  останніх  сил,
що  життя  -  відбулося!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681946
Рубрика: Верлібр
дата надходження 05.08.2016
автор: Мирослава Жар