Там де погинули всі
І зникли з останніх фото
Я бачу тебе у пітьмі
Й не знаю по правді хто ти
Емоції чорно-білі
Картина в вікні печаль
Втонули обоє у Нілі
Не сказавши ніколи "Так жаль"
Там де не встояли люди
Де земля чомусь провалилась
Ми бродили як дві приблуди
Поки врешті я не загубилась
І напевно уже не знайдусь
Бо причини напевно немає
Але в очі твої подивлюсь
І побачу що серце кохає
Оцю тінь що стоїть за вікном
Що вкриває степи і пустелі
Тінь спотворює душу багном
Поки я доторкаюсь до стелі
Намалюю на ній свою мрію
В темряві опустілих квартир
Доки ти ще не вбив всю надію
Розумієш
Любов
То не тир
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681889
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.08.2016
автор: Sindicate