поночі
наче останні птахи поснули
з посмішками чи без
літо - для когось завжди минуле -
виринуло
десь
знову на пальцях дістати б
до листя
в пазусі щоб жило
дай мені знати, хто буде винним
в спогадах
виринуло
аби не більше в ногах павутини,
щоб не чіплятись словами
за страх
літо - це те, що живе без причини,
просто торкається спин
загорнись
спи між птахами,
всміхаючись
04.08.16, Коломия
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681886
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2016
автор: Іванна Шкромида