Присвячую Ковальській Марії Василівні та Ковальському Віктору Михайловичу - бабусі та дідусеві.
Старий ясен росте на подвір'ї,
Звеселяє покинуту хату.
Він ще досі, ще досі вірить,
Що господарів буде багато.
Річка Калюс обвила подвір'я,
Затягнула тужливу пісню.
Якось дивно вона зашуміла:
"Не поселиться тут ніхто більше".
Тут садок аж ніяк не веселий,
В нім дерева старі та смутні.
А від розпачу плаче й небо,
Йому боляче - як і мені.
З кожним днем розсувається хата,
Марніють на ній кольори.
Тільки ясен ще вірить завзято,
Що прийде ще хтось жити сюди.
Що загавкає в будці собака,
Хоровод заведе дітвора,
В хаті шуму буде багато
І народить картоплі земля.
Старий ясен росте на подвір'ї,
Звеселяє покинуту хату.
Він ще досі, ще досі вірить,
Що господарів буде багато...
Липень, 2016 (Нова Ушиця)
На фото: книга історика та археолога Сергія Маярчака "Калюс: село на дні моря",
художник: Сергій Мароха (смт. Нова Ушиця).
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681862
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2016
автор: Світлана Крижановська