Що ж, знову титри... Казочці кінець...
Міняють маски коміки-актори -
Тавром клеймують рабської покори,
Що зводить чисті душі нанівець...
І знову пустка... Каїна печать?
Хіба скінчились у фортуни ролі,
Що навіть блазні змінюють паролі?..
А хтось гласив: нужденні не мовчать!..
То як нам бути? Вірити кому?..
Просякла люттю кожна крапля віри...
Сини на батька кидаються звіром
І каркають... прокльони у пітьму...
Невже ніщо наш дух не протрясе?..
Снують у закуліссі хтиві тіні...
А десь - сади у райському цвітінні...
А в нашій наготі - ні те ні се...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681860
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.08.2016
автор: РОЯ