Цілуються в небі ластівки,
Поля колосяться десь житні,
Лиш наші дороги непройдені
Сховались в високому зіллі…,
Чекаю на дощ так жадібно
Всередині дух перехвачує,
А ти лиш всміхаєшся лагідно
Й тривога зникає начебто…
Дощик розчистить стежиночку
В дорогу яка перетвориться,
Ми нею підемо до вічності
Там казка для нас повториться…
Тепло огортає хвилею,
А в небі цілуються ластівки...
Як птахи бувають щасливими
Звітують ніби для нас вони.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681649
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2016
автор: Галина Р