Думки і мрії - птахи вільні,
і в кожного вони свої.
В когось грайливі і спокійні,
а інших мрійливі і сумні.
Бувають сплетені в віночок,
чи як намисто розсипні,
бува закручують таночок,
то мовчазні, ніби у сні.
Бувають чисті, милозвучні,
ніби мелодії ясні.
Чи поспішають у майбутнє,
чи залишаються в пітьмі.
Привітні, часом й урочисті,
плетуть мережечки ясні,
тоді співанки диво-чисті,
дзвенять, як радужні пісні.
То ніби золотом умиті,
спокійні, тихі, весняні,
бувають водами розмиті,
блищать, як роси на траві.
А ми сплітаєм думи й мрії,
в слова й рядочки від душі,
вкладаєм описом події,-
у оповідки, чи вірші.
Думки і мрії розквітають,
несуть мелодії нові,
веселі, хмурі й божевільні,
вони супутники мої.
І з ними я весь час витаю:
у поле, в небо, чи в ліси,
себе я краще почуваю,
і напиваюся краси...
Думки і мрії - птахи вільні,
і в кожного вони свої.
Та лише з ними ми спокійні,
і в теплі, і в холодні дні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681613
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 03.08.2016
автор: геометрія