Я лише валіза
Всім заповнена ущерть,
Я не із заліза,
Тож мене чекає смерть.
Я лише торбина
Вживана багато літ
Й втому є причина
Врешті кинути цей світ.
Та є в мене розум,
Пізнає він білий світ,
Люди ми й всі разом
Вже продовжимо політ
У безсмертя люду,
У велике майбуття,
І я теж там буду
Через розум й почуття.
02.08.16.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681544
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.08.2016
автор: Георгій Грищенко