Не відпускай, Волинь, мене від себе,
Якщо є рай, він схований в тобі,
Тут найчистіше й найсиніше небо,
Чорничний край славетної землі.
В тобі живуть і Лукаші, і Мавки,
В гаях твоїх співають солов’ї.
Тут все лікує, навіть чорні п’явки,
І ті не страшні, бо вони свої…
Ліси зелені, голубі озера,
Козацький дух шумить серед боліт.
Тут звичаї свої, свої манери,
І це живе в тобі багато літ.
Не відпускай, Волинь, мене від себе,
Якщо є рай, він схований в тобі,
Тут найчистіше й найсиніше небо,
Чорничний край славетної землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681156
Рубрика: Присвячення
дата надходження 01.08.2016
автор: Віталій Назарук