світанки залиті червоною кров`ю
немає більш того, що звалось любов`ю
немає більш того, що правдою звали
усе вже убите, усе зруйнували
світанки залиті, червонії хмари
чому ми робили все те, що не мали
чому ми робили все те, що робили
що було — пропало, що жило — убили
світанки залиті червоною люттю
чому безнадійно ми гнались за суттю
чому сподівались, хоч ми вже все знали
самі собі ям на шляху накопали
світанки залиті червоним туманом
чому сліпо жили ми самообманом
чому все, що рвалось в собі ми тримали
хотіли одного — не те обирали
світанки залиті, червонеє небо
нічого немає, нічого й не треба
бо все, що так болісно нас убивало —
уже не уб`є. все навіки пропало
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681149
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 01.08.2016
автор: codyein