Зграї

Золотом  пахнуть  руки,  
Золотом  руки  смердять.  
 Жага  до  наживи  розводить  руки  
І  каже  що  це  не  її  вина.  

Холодом  віє  з  серця.  
Холодом  віє  з  душі.  
Він  не  пропускає  ніяких  терцій,  
Ніяких  зайвих  звуків  живих.  

Голодом  кличуть  очі
Голодом  очі  блистять.  
І  всім  наплювати  на  твоє  "хочу",
бо  тебе  досить  швидко  спинять.  

Смішно  тут  виживати
Смішно  тут  жити,    як  всі
Коли  кожен  бажає  чужої  хати,  
Усмішки,    натхнення  й  душі.  

Кожен  спроможен  на  меньше,  
Пройти  хоч  би  пару  верств.  
Усі  ці  слова  типу  "разом  легше"
Зчувать  як  повільна  смерть.  

Разом  ми  точно  сила,  
Разом  ми  зграя  людей.  
Ми  разом  стаєм  під  чужі  вітрила  
І  коримось  зграї  чужих  людей.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681134
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 31.07.2016
автор: m613