УПАЛО ЛІТО ВИШИВАНКОЮ

                                                       Упало  літо  вишиванкою
                                       В  сади,  у  ліс,  в  поля,  на  луки.
                                       І  зазвучало  скрізь  співанкою
                                       Наввипередки  –  перегуки.
       
                                     Маленький  зяблик  наспівався,
                                     Про  весну  сповістив  давно,
                                     Маестро-соловейко  взявся  
                                     Озвучить  лісове  кіно.

                                     Симфонію  чарівних  звуків,
                                     Налаштувавши  інструмент,
                                     Дрозди  взялись  до  перегуків:
                                     Який  чарівний  цей  момент!

                                     А  персональний  спів  синиці,
                                     Із  гамою  її  октав.
                                     Укупі  хтось,  хтось  наодинці
                                                   В  кущах  виконує  вокал.

                                     Чарівне  літо  серед  лісу,
                                     Тут  –  справжня  казка,  дім  чудес,
                                     Цю  оксамитову  кулісу  
                                     Відкриє  ліс  як  ти  прийдеш.

                                                     Відкриє  ліс  поетам  браму,
                                                     Усім  митцям    тут  просто  –  рай.  
                                                     Таку  побачиш  панораму...
                                     Обов’язково  завітай!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680979
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 31.07.2016
автор: Шостацька Людмила