Втрачена вівця.

Гра  слів  -  заплутані  клубочки.
Політика  -  заплутана  гра  слів.
Незримі  пальці  на  вразливі  точки  
майстерно  тиснуть  натовпу  голів.
Голів,  що  тонуть  у  людських  потребах,  
шукаючи  лиш  хліба  і  води,
у  наших  повсякденних  "мушу"  й  "треба"  
йдемо  туди  -  не  знаємо  куди.  
Щоб  зупинитися  не  маємо  й  хвилини,
не  озираємось  на  світ  довкола  нас.
Все  біжимо  мов  загнана  скотина,  
втрачаєм  час,  який  спішить  від  нас.
Втрачаєм  час  і  боїмося  смерті,  
рахуєм  дні  безглуздого  буття.  
Та  неважливо  скільки  днів  життя  вже  стерто,
але  важливо  скільки  було  в  днях  життя.
Правитель  як  вівчар  жене  отару,
він  бачить  горизонт  удалині  
і  щоб  не  загубити  жодну  пару,  
всіх  путає  тенетами  брехні.  
Той  хто  покірність  проміняв  на  волю,  
щасливий,  хоч  душа  його  в  синцях.  
Він  бачив  світ,йому  всміхнулась  доля
та  він  для  стада  -  втрачена  вівця.

28.07.2016.                                          Genyk  Lys

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680923
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.07.2016
автор: Genyk Lys