Традиційно - про смерть. Ні! Це не високохудожній твір. Це - занудне чтиво, занудні думки на папері. Думки людини, яка не хоче спати. Не хоче не тому, що боїться померти уві сні ( така смерть - блаженство, мабуть), не тому, що злі карлики занапастять її душу під час сну, заберуть і занесуть у якесь Потойбіччя. Хоча... щось у цьому таки є... Страшна не фізична смерть. Тобто, страшна, але не так уже й... Страшно залишатися живим і бути мертвим. Їсти, спати, працювати, знову їсти і знову спати... Усміхатись, казати щось і бути мертвим...
Я думаю... Як я помру? Не ВІД ЧОГО, а саме ЯК? Яка смерть прийде по мене першою - фізична чи... Я так багато говорю про смерть... хтось скаже - біду накликає, інші скажуть - придурок просто, ще інші - понти...
а мені все одно, хто і що скаже. Життя... Життя, воно чудове, воно паскудне, воно несправедливе... Кому - як... І, коли - як... Що про нього говорити? Тішитись. що воно є? Чи плакатись, що воно паскудне?
Дивно... Коли болить душа... А де вона, до речі? Не знаю... За грудиною щось болить, та не серце... Болить так, що груди хочеться роздерти... Так от, коли болить душа - інший біль відступає... Як там у медицині? "Витісняючий біль"? "Заступаючий біль"? Як воно правильно? А чим витіснити чи заступити оте, за грудиною... Воно болить і ти не відчуваєш, що фаланги твоїх пальців уже збиті в кров від ударів у "грушу", маківару, цегляну стіну, не помічаєш, що з лоба звисає клапоть шкіри, вирваний цеглиною, не відчуваєш, що лезо, разом із венами, давно перетяло сухожилля... Бо болить клята душа... Клята чи проклята?
Так хочеться іноді бути примітивним бидлом, без емоцій та почуттів... І за грудиною тоді не боліло б... Зачароване коло... Бо кому потрібне примітивне бидло? А так... болить за грудиною.
Колись той біль стане таким, що витіснить все інше... Життя, тобто... Може, й фізичне... Не знаю...
Смерті боюсь... Не фізичної...
Спіть, люди... Спіть чи чим ви там займаєтесь... А я не хочу спати... Безсоння в мене... "Груша" чекає... Чи маківара...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680659
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2016
автор: One of many...