Істерія у фейсбуці,
В постах соплі, в ноутбуці.
Стільки грязі, наче хмара
В руках хитрого Хозара.
В нас на троні козопас,
Злий, лукавий Карабас.
Підім’яв все, потоптав,
Що можливо, все забрав.
Землю , пресу і заводи,
Все зібрали ляльководи.
Гади впевнені в собі,
Жують жуєчку сліпі.
А в маєточку в норі,
Своя церква при дворі.
Дяк неначе в лободу,
Плює в душу молоду.
ПЄЦЯ так уже загрався,
Що рулити знов зібрався..
Та не так щось повелося,
Десь там шося озвалося.
- Досить няньчити Орду,
Я, Украйну поведу.
Піна з рота в рєзидента…
Українку в Президента?
- Не пущать, порвать отроків
Ми вже тут дві тищи років.
Й полилися нечистоти,
Як гієни юдоботи.
Як шакали оголтілі
На вкраїнку налетіли.
Як собаки суки лають,
Гроші юди відробляють.
Та проснітеся ж в спокуті,
Холуї ви з каламуті.
Чи пропащі, чи полуда…
Вас розводить хитра ю2.
Рабіновичі… - Дяки,
Непотрібні байстрюки.
Гройсман, няня - Медведчук,
Зійдуть суки наче струп.
Один ворог у анфасі…
У киян і на Донбасі.
Жити ж мусимо в злагоді,
Ворог ж.д у нас й на сході.
Тож не плюйте в отамана,
Нам пора свого Гетьмана.
Вже зозулька закувала…
Щоб його Вкраїна мала.
Настраждалася вже Мати
Тож пора брати вставати.
Плачуть верби і тополі…
Ой наїлися ж ми солі.
Щоб ю2 нас не зломила
В гуртуванні наша сила.
Ворог в нас лише один
Це проклятий жи2овин.
Тож щоб справитись з Лейблом
Його виорем ралом.
І на Заході і Сході
Корінь випорем заброді.
Від спокути до зірок
Нам лишився лише крок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680574
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.07.2016
автор: Дід Миколай