Безмірно жаль, що ніжність вже не в моді,
І простота, вже втратила красу
Тепер носити джинси рвані в моді,
І щоб лиш трохи прикривати наготу.
Тепер дівки волосся красять в синій
Татуїровки й пірсінг на губах,
Не задумовуються аж ніяк про сім’ї
І щоб дитя своє носити на руках.
І в хлопців думка лиш одна про – Секс
На ніч, на два, знайшов собі «подругу»
І так до сорока, життю не знає сенс,
І йде таке тупе воно по кругу.
В дівчат, щоб був мужик і при грошах
З одним то з другим, і вигляд Бреда Піта,
Та радості кохання, в почуттях
А з тим лиш темпом, наберуться тільки Спіда.
І хлопці знаєте, не кращі є від них
Багато так альфонсів завелося,
На тачках розїжджають все ж крутих
А тут питання. Звідки це взялося?
Безмірно жаль, що людям ставлять ціни
Хіба ви хочете, комусь так продатись?
Та краще б в вас була людська безцінність,
І повернувся світ, що був колись!
Та все ж задайте ви собі питання, хто Я?
Мабуть я в цьому, просто старомодна
В такому світі краще буду я ізгоєм,
Ніж жити так, ніби душа холодна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680440
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2016
автор: Кушнір Марина