Моє життя суціль двобій…
В брехні не можна розчинити.
Воно, як в полі буревій…
Котрий не можна зупинити.
Моє життя постійний біль…
О, Боже, як у ньому жити?
Та в цьому світі божевіль…
Не дамся осквернитись.
Ворони крячуть звідусіль…
Знов не дають спочити.
На рани сиплють перець - сіль,
Аби скоріш згубити.
Життя моє постійний бій…
Тож ніколи спочити.
Та вам паскуде лицедій…
Вогонь мій не згасити.
Воно ж, як є достаток мій,
Ну як же не любити.
Хоч жиєм в дійсності кривій…
Та вмію, я цінити.
Я на вершині моїх мрій…
Щоб в гідності прожити.
І Ангел в мене - Сонцегрій…
Не дасть мене згубити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680295
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.07.2016
автор: Дід Миколай